ДОКТОРСЬКА ДИСЕРТАЦІЯ СЕРГІЯ КВІТА: СПЛЮНДРОВАНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ. Частина 2

Продовжуючи аналіз наукового доробку С. Квіта за темою його докторської дисертації – Дмитро Донцов і “Літературно-Науковий Вістник” (“Вістник”) на тлі розвитку української літератури і журналістики 20-30-х років. Ідеологічні, естетичні та організаційні принципи“ за спеціальністю  10.01.08 – журналістика, філологічні науки, яка була захищена 19.12.2000 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 при Київському Національному університеті імені Тараса Шевченка, – вважаємо за нагальне привести ще цілий ряд порушень кваліфікаційних вимог та зловживань, які вчинив нинішній очільник НАЗЯВО.

Як зазначалось нами у попередній рецензії на його роботу, яка приведена на порталі https://antiplagiat.academy/ за рубрикою https://antiplagiat.academy/%d1%88%d0%be%d0%ba%d1%83%d1%8e%d1%87%d0%b0-%d1%96%d1%81%d1%82%d0%be%d1%80%d1%96%d1%8f-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d0%ba%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%ba%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c-%d0%bd%d0%b0%d1%83%d0%ba%d0%be%d0%b2/

– було встановлено, за змістом автореферату докторської С. Квіта, – достатньо масштабне порушення вимог, зокрема, щодо до кількості фахових публікацій за темою його докторської роботи.

Тож, нами підтверджено: з мінімальної кількості 20 фахових робіт, за вимогами, за темою докторської дисертації у наукових провідних фахових журналах, а також в інших періодичних наукових фахових виданнях України – С. М. Квітом – опубліковано у фаховому виданні лише ОДНУ наукову роботу за темою докторської дисертації.

Наразі, продовжимо і більш ґрунтовно здійснимо опис зловживань і представимо спільноті факти недотримання Квітом процедурних вимог, які встановлено при детальному аналізі вже тексту його докторської дисертації.

Отже, перелік вимог до публікацій за докторською дисертацією визначено Постановами Президії ВАК України від 10.02.1999 р. за №1-02/3 «Про публікації результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук та їх апробацію» та Президії ВАК України від 09.02. 2000 р. за №1-02/2 «Про публікації основного змісту матеріалів дисертації».

Як і в авторефераті, так і після Вступу у дисертації[1] вказано, що автором, начебто, опубліковано 34 наукові роботи (надалі нами приведено нумерацію публікацій Квіта, яка наведена саме у його докторській дисертації, а не у авторефераті – у цьому теж проявилась зверхність дисертанта до ґрунтовної і кропіткої роботи за врахування нормативних вимог) – рисунок 1:


[1] Таке оформлення списку наукових робіт за темою дисертації (тобто, після викладення рубрики ВСТУП) не було передбачено нормативними вимогами на час захисту докторської С. Квіта у 2000 році.

Рисунок 1.

Проаналізуємо, наукові публікації Квіта С. М., за:

№1 – це одноосібна монографія, Хоча, за усіма інформативними джерелами вказана монографія має лише 260 сторінок, а не 372 сторінки[1].

№2 – навчальний посібник,зміст якого немає жодного відношення до теми і змісту докторської дисертації Квіта,

№№ 3-5 і 12 – однойменні назви із розділами одноосібної монографії, які опубліковані після/ одночасно з нею (самоплагіат),

№№ 6, 7, 9 – публікації на 2 і 3 стор. у збірниках праць (нефахові),

№8 – розділ брошури (нефахової),

№№ 10-11 – одно- сторінкові статті в Енциклопедії сучасної України,

№ 13 – публікація у виданні, яке до 1990 р. видавалось українською діаспорою за кордоном (і не є фаховим виданням),

№№ 14 – 16, 18 – 19, 21 – 23 – це публікації у журналі «Слово і час», яке внесено до переліку фахових періодичних видань з філологічних наук лише з листопада 1999 року (Постанова Президії ВАК України від 10.11.1999 року за №3-05/11. Додаток).

№ 26 – це не наукова стаття, а рецензія С. Квіта на книгу Ю. Шереха «Третя сторожа».

№№ 24, 25, 27 – 30 – публікації у періодичних України виданнях нефахового характеру,

№ 31 – це двох- сторінкова публікація Квіта у журналі «Слово і час», яке внесено до переліку фахових періодичних видань з філологічних наук з листопада 1999 року. Однак, це не окрема публікація у фаховому виданні, її текст вже раніше репрезентовано у однойменній брошурі, в якій на Сторінках 18-19 викладено повний зміст саме цієї роботи автора. Брошура є у каталогу НБУ ім. Вернадського і фігурує з такою ж самою назвою як і стаття: Квіт С. В межах, поза межами і на межі / С. Квіт. – К. : Асоц. „Нова література”, 1999. – 78 с. Тож, враховувати її, відповідно до кваліфікаційних вимог, в  якості фахової – не можна.

№№ 32 та 33 – це дві публікації С. Квіта у фаховому журналі  «Слово і час». Однак, стаття, яка вказана за № 33, опублікована у тому ж самому номері журналу, ще й на одній і тій же сторінці С. 74, як і стаття за № 32. Тож, враховувати № 33 як фахову – не можна.

№34 – апробаційна публікація, Зазначимо: остання є тезами конференції – і вона є єдиною публікацією апробаційного характеру, що підтверджує реальне обговорення результатів дослідження за докторською Квіта.

Звернемо, надалі, увагу на перелік тих публікацій С. Квіта за темою докторської дисертації, на яких ми ще не зупинилися окремо при обговоренні та не включили у число приведених вище. Але, й вони – бінго – підлягають сумніву. Так, при аналізі за текстом докторської дисертаціє С. Квіта встановлено наступні розбіжності, які викликають підозру і щодо добропорядності дисертанта, і щодо його доброчесності.  

Так, у списку публікацій, наведених у дисертації під № 28 значиться така робота: Обраному народові // Українські проблеми. — ч.1, 1998. — С. 106,

Однак, її немає у списку, який наведено у авторефераті. Натомість, в авторефераті по докторській С. Квіта під №24, вказано іншу роботу:

Шлях до “загірньої комуни” // Слово і час. — ч.4-5, 1994. — С.137-139,

І, її, відповідно, цієї публікації немає в списку, наведеному у дисертації.

Поряд із вказаним, для спільноти, є ще факти кричущих порушень вимог, які допущено при формуванні списку публікацій і є зловживанням. Так:  

  • за № 18 у авторефераті та під № 17 у докторській дисертації вказано публікацію: Між історією і мистецтвом // Слово і час. —  ч.11, 1991. — С. 23-28, яку було репрезентовано ще у авторефераті С. Квіта за кандидатською та захищено з нею 27 жовтня 1997 року – див. Режим доступу: http://cheloveknauka.com/literaturno-kriticheskaya-i-zhurnalistskaya-deyatelnost-mihaila-rudnitskogo-v-ukrainskoy-periodike-10-30-h-godov.
  • за № 21 у авторефераті та під № 20 у дисертації вказано публікацію: Щоб слово пламенем взялось // Слово і час. — ч.11, 1992. — С.79-81, яка також була занесена до списку публікацій за авторефератом С. Квіта та захищена за темою кандидатської дисертації[2]рисунок 2.

[2] Довідково, наприклад, можна засвідчитись, зокрема, див., за Режимом доступу: https://textarchive.ru/c-1932481-pall.html.

[3] Автореферат кандидатської дисертації С. Квіта. Режим доступу:  http://cheloveknauka.com/literaturno-kriticheskaya-i-zhurnalistskaya-deyatelnost-mihaila-rudnitskogo-v-ukrainskoy-periodike-10-30-h-godov#ixzz6aCl3Ymys.

Рисунок 2

Чи не забагато зловживань за темою докторської дисертації, однак була захищена Квітом при масштабних порушеннях [1], при ОДНІЙ лише фаховій статті на чотири сторінки[2]. А, за списком його публікацій ще й:

чотири брошури з самоплагіатом, а отже, ці публікації не зараховуються. Це розділи і підрозділи одноосібної монографії, які опубліковані після/разом із нею (монографія Квіта була рекомендована до друку 30.09.1999),

одна двох- сторінкова стаття – з повним самоплігатом із його брошури з такою ж самою назвою як і назва статті: В межах, поза межами і на межі,

один навчальний посібник,

одні лише тези з апробацією доробку,

дві наукові праці з кандидатської дисертації. Доречи, в останній, захищеній у 1997 році, немає ні однієї фахової роботи – див., рисунок 2,

– список використаних джерел оформлено дисертантом із порушенням вимог і носить ознаки фальсифікацій.

Необхідно признати й наступні зловживання і факти не доброчесності, які зроблено С. Квітом у докторській дисертації:

1. у списку використаних джерел, який наведено у тексті дисертації та сформовано самим же ж С. Квітом, фігурують не 34 його наукові роботи, а лише 10 публікацій дисертанта. Він сам визнає лише 10 робіт як такі, що розкривають авторський доробок за темою дослідження. Це наукові роботи, які приведені у списку використаних джерел за номерами: №№ 273 – 282. Саме вони і вказані в електронному файлі – на стор. 182 – 183 дисертації,

2. у самому тексті докторської дисертації стоять лише посилання на 4 (чотири) публікації Квіта С. М. Ці роботи у списку використаних джерел мають номери №№ 273, 275, 280, 281,  

3. назви трьох публікацій автора, які наведено наприкінці сторінки у тексті дисертації, і у списку використаних джерел до дисертації (це, зокрема такі як №№ 273 і двічі посилання на № 281) НЕ ЗБІГАЮТЬСЯ (таблиця 1).

Таблиця 1

Сторінка дисертації№ посилання на сторінці№ у спискуНазва публікації, яка вказана наприкінці сторінкиПо факту: назва публікації за номером у списку використаних джерелПРИМІТКИ
С.852735 [273] Квіт С. Мова як основа способу мислення // Слово і суспільство. – Київ (Видавництво Інституту журналістики), 2000.273. Квіт С. Свобода стилю.- К., 1996.Публікація: Квіт С. Мова як основа способу мислення // Слово і суспільство. – Київ (Видавництво Інституту журналістики), 2000 – у списку використаних джерел ВІДСУТНЯ.
С.719328193 [281] Квіт С. В межах, поза межами і на межі. – Київ, 1999.  281. Квіт С. Невідомі документи про Миколу Міхновського // Українські проблеми. – ч. 2, 1994.Публікація: Квіт С. В межах, поза межами і на межі. – Київ, 1999. – у списку використаних джерел ВІДСУТНЯ
С.719427594 [275] Квіт С. Понад часом. – Київ, 1999.275. Квіт С. Понад часом. – Київ, 1999. 
С.79121280121 [280] Квіт С. Трагічний оптимізм Дмитра Донцова // Слово і час. – ч.3, 1993. – С.34.280. Квіт С. Трагічний оптимізм Дмитра Донцова // Слово і час. – ч.3, 1993. 
С.80127281127 [281] Квіт С. Літературно-критична й журналістська діяльність Михайла Рудницького у 1910-1930-х роках. – Київ, 1997.281. Квіт С. Невідомі документи про Миколу Міхновського // Українські проблеми. – ч.2, 1994.  Публікація вказана за назвою праці – відповідає саме назві кандидатської дисертації Квіта С. М. або її автореферату Квіт С. Літературно-критична й журналістська діяльність Михайла Рудницького у 1910-1930-х роках. – Київ, 1997. – у списку використаних джерел ВІДСУТНЯ
С.87164281164 [281] Сергій Квіт. В межах, поза межами і на межі. – Київ, 1999.  281. Квіт С. Невідомі документи про Миколу Міхновського // Українські проблеми. – ч.2, 1994.Публікація: Сергій Квіт. В межах, поза межами і на межі. – Київ, 1999. – у списку використаних джерел ВІДСУТНЯ
С.1491281[1] [281] Квіт С. В межах, поза межами і на межі. – Київ, 1999.  281. Квіт С. Невідомі документи про Миколу Міхновського // Українські проблеми. – ч.2, 1994.Публікація:  Квіт С. В межах, поза межами і на межі. – Київ, 1999. – у списку використаних джерел ВІДСУТНЯ

Тож, враховуючи дані з таблиці 1 – визнаємо, що характер вказаних підмін щодо назв публікацій дисертанта на сторінці та у списку використаних джерел дозволяє визнати наступне:

фальсифікації Квітом С. М. було зроблено саме з метою – проставити на сторінках у тексті дисертації – назви, начебто, найсвіжіших його публікацій, які, на його переконання, мають розкривати останні його здобутки за темою докторської дисертації. Тобто, саме на ті роботи, які датуються 1999 і 2000 роками.

4. слід визнати і таке: публікація Квіта, яка у списку використаних джерел, значиться  за №275 – Це: Квіт С. Понад часом. – Київ, 1999 – що була вказана авторомна стор. 71 дисертації – процитована у тій частині його роботи, що, взагалі, немає відношення до теми докторської дисертації С, Квіта.

5. щодо оцінювання змістовності наукового доробку, викладеного Квітом у одноосібній монографії та відсутності фахових робіт, які були б основою для її формування, а також щодо інших фальсифікацій і порушень за цим об’єктом, ми вже давали свою рецензію. Режим доступу до ресурсу: https://antiplagiat.academy/%d0%ba%d0%b2%d1%96%d1%82%d0%ba%d0%be%d0%b2%d0%be-%d1%82%d0%be%d1%87%d0%ba%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%b9-%d1%81%d0%ba%d1%80%d0%b8%d0%bd%d1%96%d0%bd%d0%b3-%d0%bf%d1%83%d0%b1%d0%bb%d1%96%d0%ba%d0%b0%d1%86/

Однак, надалі, ми ще повернемося до оцінки цієї масштабної одноосібної монографії С. Квіта за декількома причинами….

Висновок.

Узагальнюючи викладене вище, вважаємо за доцільне вказати таке:

– списку наукових публікацій за текстом докторської дисертації Квіта – дозволяє стверджувати, що крім ОДНІЄЇ, ВСІ ПЕРЕРАХОВАНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДОКТОРСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ – НЕ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ПУБЛІКАЦІЙ У НАУКОВИХ ПРОВІДНИХ ФАХОВИХ ЖУРНАЛАХ, А ТАКОЖ ДО ПУБЛІКАЦІЙ У ПЕРІОДИЧНИХ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ КРАЇН,

– у роботі дисертантом допущено ряд підмін за списком публікацій, огульно, без розбору, розставлено лише чотири. Порівняння змісту наукових праць та відсутність посилань на публікації Квіта за текстом дисертації свідчить, що доробок за темою докторської дисертанта – не було опубліковано до захисту,  

– при прийнятті до захисту докторської дисертації С. М. Квіта було допущено цілу низку грубих порушень і зловживань не тільки Постанови Президії ВАК України від 10.02.1999 р. №1-02/3, але й Постанови Президії ВАК України від 09.02. 2000 р. №1-02/2,

– характер видань, в яких опубліковано авторський доробок і їх зміст – не відповідають вимогам, пропонованим для повноти висвітлення отриманих результатів дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук,

– при обговоренні, прийнятті до захисту і захисті докторської дисертації С. М. Квіта було грубо порушено засадничий принцип здобуття наукових ступенів – повне опублікування основних наукових результатів за дисертаційною роботою.

Продовження буде незабаром.

Василь Садовий


[4]  У профілі автора на платформі Google Scholar також відсутні вказані, за темою докторської дисертації, опубліковані роботи: https://scholar.google.com.ua/citations?user=aUPUJk4AAAAJ&hl=ru.

[5] За критерієм «у фахових виданнях» (з філологічних наук):

 може бути зараховані лише ОДНА публікація С. Квіта за темою докторської дисертації у  журналі «Слово і час», який став фаховим з філологічних наук з листопада 1999 року  (Постанова президії ВАК України від 10.11.1999 №3-05/11. Додаток). Це: робота за № 32. Дмитро Донцов: концепція чи провокація? // Слово і час. — ч.1, 2000. — С.71-74.