ХТО СТОЇТЬ НА СТОРОЖІ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ТА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА? Плагіат у дисертації екс-міністра Кабінету Міністрів України – Саєнка О. С.

Наукову спільноту, імовірно, сколихнула й зацікавила стаття «Колишній міністр відкидає звинувачення в плагіаті в його дисертації» та викладені у цьому матеріалі факти щодо найсвіжішого плагіату (жовтень 2020). – Режим доступу до ресурсу: https://www.radiosvoboda.org/a/news-oleksandr-saenko/30960204.html?fbclid=IwAR3BAmqpnPx4OGUe1fOXf2fGW-1_LGXsDFC-Gdf-PV1ET87HUoWGhw6zscc.

Сумнівними, на наше переконання, стали коментарі до цієї статті, які надав екс-міністр Кабінету Міністрів України щодо виявлення у його дисертаційні роботі плагіату. І, можемо посвідчити, що вони не є оригінальними й правдивими:

Саєнко О. С.: «Я вважаю, що плагіату там точно немає. Я можу це довести, надати всі необхідні аргументи з відповідними посиланнями й роз’ясненнями…».

З цього, наші експерти поставили собі за мету таки отримати об’єктивні відповіді на наступні питання:

Чи мало місце використання у дисертаційній роботі Саєнка Олександра Сергійовича[1], яка була захищена 20 жовтня 2020 року у спеціалізованій вченій раді Д 26.062.16 Національного авіаційного університету, фрагментів наукових творів за чужого авторства? Якщо так, то яким способом та який їхній обсяг використано? Чи містить ознаки плагіату текст дисертації Саєнка О. С.?

Експертне дослідження щодо встановлення наявності ознак плагіату складалось із декількох стадій: попереднє дослідження тексту дисертації Саєнка О. С.; дослідження на плагіат кожного розділу дисертації, вступу та висновків; оцінка результатів проведеного експертного дослідження на предмет плагіату в дисертації; формулювання узагальненого експертного висновку.

При цьому, вважаємо за доцільне зазначити про таке:

А) експерти, поки що, не репрезентують у цьому матеріалі та інших його частинах оцінок щодо: кількості і змісту публікацій автора; відсутності чи наявності розробок, які стосуються «методики застосування гендерного підходу…»; відсутності довідок про впровадження результатів дисертаційної роботи, взагалі; тлумачення сутності елементів наукової новизни, які наведено у дисертації і, відповідно, їх доопрацьванність та розробленість у самій роботі. Проте, вказують на те, що саме до останніх і, відповідно, до самого дисертанта, є безліч зауважень;

Б) порівняльний аналіз тексту дисертації Саєнка О. С. на тему «КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В УКРАЇНІ У СВІТЛІ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ» (Дисертація кандидата юридичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право. – Київ – 2020) – на предмет ідентифікації текстових співпадінь і запозичень, які кваліфікуються в якості плагіату, базується на:

  • таблицях текстових запозичень, що мають місце у дисертації Саєнка О. та кваліфікуються як академічний плагіат, наданих доктором філософських наук, професором Тетяною Пархоменко. Таблиці поділені експертами на декілька рубрик у відповідності до кількості розділів дисертації Саєнка О. С., зміст яих проаналізовано, об’єктивність співпадіння тексту дисертації із встановленим переліком запозичень оцінено та узагальнено. У таблицях (за частинами 2, 3 та 4): а) Жовтим кольором виділено буквальні текстові співпадіння; б) бірюзовим – заміни синонімічного характеру; в) червоним – місця, на які слід звернути увагу; г) чорним курсівом –   джерела, посилання на які скопійовано.

Василь Садовий.


[1] Довідково: Саєнко Олександр Сергійович. Народився 29.02.1984 р. Закінчив Національну академію державної податкової служби України (2006), за спеціальністю «правознавство». 2006 — 2009 — аспірант Інституту законодавства Верховної Ради України. У 2011 р. пройшов навчання за Програмою розвитку лідерства в Центрі креативного лідерства (США) та Канадській школі публічної служби. Захистив 20.10.2020 р. кандидатську дисертацію в Національному авіаційному університеті за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право.  У 2011 р. працював Міжнародному благодійному фонді «Фонд економічних реформ в Україні» -консультантом з економічних питань. З 2014 р. – позаштатний радник Віце-прем’єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. У 2015 р. очолив Секретаріат Голови Верховної Ради України. З 14.04.2016 р. – Міністр Кабінету Міністрів України. Заслужений юрист України (2016). Нагороджений подякою Головного управління державної служби України (2011).

Читати далі….