ШОКУЮЧА ІСТОРІЯ ПРО КІЛЬКІСТЬ НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ СЕРГІЄМ КВІТОМ

Що ж, наукова спільнота – чого будемо зволікати з викладенням наших результатів подальшого аналізу змісту автореферату докторської дисертації Сергія Квіта на тему «Дмитро Донцов і “Літературно-Науковий Вістник” (“Вістник”) на тлі розвитку української літератури і журналістики 20-30-х років. Ідеологічні, естетичні та організаційні принципи“?

На цей раз, до мене підключилися волонтери-науковці.

І, ми пропонуємо на Ваш розгляд і розсуд – свій аналіз відповідності вимогам кількості та змісту наукових праць за темою дисертації С. Квіта.

І, з самого спочатку, шокуємо, бо й самі не очікували такого конфузу.

Бо за кількістю і змістом наукових праць, у першу чергу, опублікованих у фахових виданнях, доробок С. Квіта, взагалі, не відповідає вимогам, передбаченим нормативно-правовими документами для докторських робіт!

І, ось чому. Слід зважати, спільното, на те, що

на момент захисту Квітом С. М. (19.12.2000 року) і, як стало нам відомо, й проходження – передзахисту дисертації (який відбувся 27.03.2000 р.) діяли:

Постанова президії ВАК України від 10.02.1999 р. за №1-02/3 «Про публікації результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук та їх апробацію»

Постанова Президії ВАК України від 09.02. 2000 р. за №1-02/2  «Про публікації основного змісту матеріалів дисертації».

На що звертаємо увагу.  Це, по-перше, на зміст п. 3 Постанови Президії ВАК України від 10.02.1999 р. №1-02/3, було занормовано й усталено про таке:

«Зобов`язати спеціалізовані вчені ради приймати до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук тільки за умов:

3.1. Наявність не менше 20 публікацій за темою дисертації у наукових провідних фахових журналах, а також в інших періодичних наукових фахових виданнях України (їх перелік затверджує ВАК України) та інших країн ….;

не зараховуються праці, в яких відсутній повний опис наукових результатів, що засвідчує їх достовірність, або в яких повторюються результати, опубліковані раніше в інших наукових працях, що входять до списку основних…;

6. Встановити, що обов’язковою вимогою до наукових публікацій здобувачівє наявність в одному випуску (номері) журналу (або іншого друкованого видання) не більше однієї статті здобувача за темою дисертації».

А, по-друге, на Постанову Президії ВАК України від 09.02. 2000 р. за№1-02/2:

«1. Вважати неприпустимим включення до списку наукових праць, в яких висвітлюється основний зміст дисертації, двох чи більше фактично тотожних за науковим змістом статей, опублікованих у фахових виданнях.

2. Покласти персональну відповідальність за виконання п. 1 даної Постанови на офіційних опонентів та голів спеціалізованих учених рад……

3. Встановити, що в разі, коли вказане в п. 1 порушення оцінюється ВАК України як невиконання вимог щодо мінімальної кількості публікацій у наукових фахових виданнях, Президія ВАК скасовує рішення спеціалізованих учених рад про присудження наукового ступеня , а до спеціалізованих учених рад та їх керівництва – вживає заходів, зазначених у п. 30 «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. №644 із змінами і доповненнями, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 р. №1241 та від 22.07.1999 р. №1336.»

Тож, враховуючи вимоги цих Постанов і вивчимо публікаційний доробок С. Квіта, наведений у його авторефераті докторської дисертації.

Відтак, не будемо зволікати з результатами нашого аналізу.

З огляду на вказане, ми ставимо під сумнів усю відповідність кількості та змісту публікацій Квіта С. положенням і вимогам, вказаних у цих двох Постановах, а також – і сам характер видань та їхній зміст.

Бо, вони – не відповідають вимогам, пропонованим для повноти висвітлення отриманих результатів дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук.

Затим, зазначимо, що, можливо, результати нашого аналізу, приведеного нижче, і будуть за- нудними, але ж без цього – аж, ніяк. Отже:

№1 – це одноосібна монографія С. Квіта,

№ № 2, 3, 4, 13 – за цими, приведеними у авторефераті, публікаціями викладено дисертантом саме зміст розділів своєї одноосібної монографії. І, ці розділи видані Квітом С. М. після / одночасно з нею (тобто, самоплагіат, публікації з тотожним змістом із одноосібною монографією),.  

№5 – ЄДИНА апробаційна публікація,

№ 6 – навчальний посібник, зміст якого немає жодного відношення до теми і змісту дисертації С. Квіта,

№ №7 та 9 – розділи брошури (нефахові, звісно),

№ № 8, 10 – це публікації на 2-х і 3-х стор. у збірниках праць (нефахових),

№ № 11 та 12 – це  одно- сторінкові статті в Енциклопедії сучасної України,

№14 – це публікація у виданні, яке до 1990 р. видавалось українською діаспорою за кордоном (і не є фаховим виданням),

№ № 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 27, 29 – це публікації у Журналі «Слово і час», яке внесено до переліку фахових періодичних видань із  філологічних наук лише з листопада 1999 року  (див., Постанова президії ВАК України від 10.11.1999 №3-05/11. Додаток),

№ № 25, 28, 30, 31 – це публікації у періодичних виданнях нефахового характеру,

№ 26 – це рецензія С. Квіта на книгу  Ю. Шереха «Третя сторожа»,

№ 32 –  це публікація на двох сторінках. Однак, і ця окрема публікація, не є публікацією у фаховому виданні Слово і час. Бо, автором продубльовано зміст видання частини тексту з його брошури. Адже, у каталогу НБУ ім. В.Вернадського фігурує брошура з такою ж самою назвою. А, це:

Квіт С. В межах, поза межами і на межі / С. Квіт. – К.: Асоц. „Нова література”, 1999. – 78 с.

І, у цій брошурі саме Сторінки за № №  18 – 19 – у повній мірі відповідають змісту цієї окремій публікації,

№ 33 та 34 – це роботи, які опубліковані у одному ж і тому самому номері журналу Слово і час. І, причому, на одній і тій же сторінці[1]

Ви зрозуміли, спільнота? За темою докторської дисертації С. М. Квітом – опубліковано АЖ ОДНУ наукову роботу у фаховому виданні.

Чи є, або – може – хто має відповідні приклади захисту докторської дисертації з однією фаховою публікацією?

Геть шокуючи деталі ми вам розкрили?

Адже, виявилося і те, що сумарний обсяг однієї статі – не відповідає нормативним вимогам щодо публікацій за результатами докторських дисертацій – становить всього 4,0 сторінки. І, на цих сторінках, звісно, викласти науковий здобуток за усією докторською дисертацією – не є можливим. Погоджуєтесь? 

До того ж, викликає у мене/ нас й бентежливе запитання до дисертанта і щодо його професійності – тобто, до пана Квіта С. М., як до пошукувача наукового ступеню *доктора філологічних наук*.

І, воно стосується сформульованої ним назви до статті, яка вказана під № 4:

Естетичні засади Дмитра (?) Донцова. — Київ (Видавництво Лінгвістичного університету), 2000. — 37 с.

З цього, загальний висновок, як полюбляють науковці:

усі, крім однієї публікації, які перераховані у авторефераті Квіта С. М., за темою його докторської дисертації – не відносяться до публікацій у наукових провідних фахових журналах, а також до публікацій у періодичних наукових фахових виданнях України та інших країн …… 

А, відтак, якщо судити з приведених у авторефераті докторської дисертації С. М. Квіта наукових праць, їхньої кількості та змісту – то, виявляється, що:

  • основні наукові результати дисертації – і не висвітлено АВТОРОМ до захисту у фаховій відкритій печаті,
  • наукові розробки та авторські ідеї – й не апробовано та не впроваджено у практику, взагалі.

ЗАВІСА.

У той же час, повідомляємо:

ми наполегливо шукаємо текст докторської дисертації С. Квіта, аби надати Вам розгорнуту рецензію на його наукові здобутки й розробки. Оскільки, переконані ще й у тому, що вивчивши кількість та зміст наукових робіт і порівнявши їх із самим текстом дисертації – усім стане навіки-віків сумно.

Бо, слід же ж знати: хто, наразі, керує та реалізує місію НАЗЯВО?

Василь САДОВИЙ та колектив науковців.


[1] 33. Дмитро Донцов: концепція чи провокація? // Слово і час. — ч.1, 2000. — С.71-74.

34.  Дмитро Донцов і сучасність // Слово і час. — ч.1, 2000. — С.74.