С. Захарін: рішення Комітету з питань етики від 11.09.2020

На сайті Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти оприлюднено Рішення Комітету з питань етики за скаргами на порушення академічної доброчесності у наукових публікаціях д. е. н., проф. Шкарлета С. М. від 11 вересня 2020 р. Не дивлячись на те, що вказане Рішення носить «рекомендаційний характер» (про це вказано у тексті самого Рішення), воно було оприлюднено на сайті Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, і на цій підставі окремі політики вже зробили гучні політичні заяви. Давайте розберемося.

Що ми побачили у оприлюдненому тексті Рішення? Воно викладено на 13 сторінках, не на бланку, членами Комітету не підписане, у кінці документу стоїть напис «Голова Комітету з питань етики С. М. Квіт», але підпису також немає. Протоколу засідання від 11. 09 взагалі не оприлюднено.

Цікава деталь: перші повідомлення про ухвалене Комітетом Рішення у засобах масової інформації з’явилися вдень 11 вересня 2020 р., але ще до оприлюднення так званого «офіційного тексту». Виходить, що або Голова, або хтось із членів Комітету повідомив журналістам про зміст Рішення – у той час, коли воно ще не вступило в силу. Це зайвий раз доводить, що вказану ситуацію слід розглядати в першу чергу з точки зору формування певного «інформаційного поля», а не як елемент боротьби за академічну доброчесність.

У засобах масової інформації також повідомлялося, що члени Комітету з питань етики взяли до уваги позицію «міжнародних експертів»: Крістіна Моріарті, професора етики і права, ліцензованого адвоката у США, який працює в міжнародній організації з академічної доброчесності, міжнародного чеського експерта Томаша Фольтинека та польського експерта Кшиштофа Гутовського, експерта з питань піратства і плагіату, включеного у список Окружного суду у Варшаві. Якщо це правда, то було б цікаво дізнатися – яким чином відбиралися експерти, який у них досвід роботи, яка у них освіта, у яких організаціях нині працюють експерти, якими документами підтверджуються їхні повноваження, які саме матеріали їм надавалися, якою мовою тривало листування, що таке «міжнародний експерт» тощо. На всі ці запитання ані засоби масової інформації, ані оприлюднене Рішення відповіді не дають. Шкода.

Якщо вірити ЗМІ, міжнародні експерти – це люди з США, Чехії та Польщі – буцімто зробили аналіз текстів, написаних українською мовою. Інколи дуже корисно поставити себе на місце іншої людини. От я ставлю себе на місце «міжнародного експерта». Чи погодився би я робити експертизу тексту, написаного мовою, якою я геть не володію? Відповідь для мене очевидна. Але зрозуміло, що не всі розмірковують так, як я.

Автор цих рядків спробував проаналізувати текст Рішення, спираючись на формальну логіку та здоровий глузд. Але спочатку – коротка юридична довідка.

Читать больше по теме:

http://osvita.ua/blogs/76712/.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s